Три тижні в підвалі Харкова та переїзд на Закарпаття. Історія пенсіонерів Тамари та Володимира

Тамара та Володимир – подружжя пенсіонерів з Харкова. Їх донька з 10-річним сином виїхала з міста на п'ятий день бомбардувань. Евакуюватись змогла за допомогою знайомих, які повідомили адресу, де їх можуть поселити.

- Ми ж іще три тижні просиділи в підвалі, бо особливо і не було куди виїжджати. Чоловік мій після операції, тож на таку дорогу ніяк не наважувалися, - розповідає пані Тамара. - Та і донька виїжджала важко - потяги були переповнені. У одному купе їхало чимало людей з дітьми, домашніми тваринами.

Вже коли активно почала літати над Харковом авіація, то подружжя також наважилось виїхати. Зідзвонились із донькою та поселились у орендованому житлі в селі Минай поряд з Ужгородом.

Про Карітас дізналась донька через соцмережі та порадила нам піти дізнатись детальніше. Перший раз, відразу після приїзду на Закарпаття, реєструвались в електронну чергу. Цього ж разу прийшли без запису, бо дізнались про можливість живої черги для літніх людей.

- Ми щиро вдячні Карітасу за допомогу у вигляді продуктового набору, оскільки придбати всі необхідні продукти пенсіонерам наразі доволі складно. Пенсія в 2300 грн не дозволяє розкошувати.

Їхні син та зять несуть службу в Збройних силах України. Квартира подружжя зруйнована, житло доньки теж пошкоджене внаслідок обстрілів, повертатись особливо немає куди.

- Але як би тут не було добре, хочеться додому, - підсумовує пані Тамара. – Тож залишається сподіватись на швидке закінчення війни.